Донедавна ми часто жартували про якесь явище чи почуття, кажучи, що воно шириться як вірус. Тепер маємо можливість спостерігати як це відбуваються у прямому сенсі. Вірус з імператорською приставкою «корона» продовжує захоплювати і міняти світ, вносячи корективи у наше життя. Однією з них став масовий карантин, якого вільна Україна ще не бачила. Мільйони людей опинились закритими в чотирьох стінах разом зі своїми надіями та  страхами. Одні вже забули, як це спілкуватись зі своїми рідними, адже давно не проводили стільки часу разом, інші – переживають, що буде після карантину у зв’язку з нависаючою як чорна хмара економічною кризою. Про те, як впоратись із тривогами ОКРУГ СТРИЙ розпитав у психолога, психотерапевта, фітотерапевта, членкині Європейської асоціації психологів (EFPA), автора курсу «Духовна психологія» Наталії Рейч.

Пані Наталія, наше покоління ще не зустрічалось з епідемією такого масштабу, тому, звісно, світ охопив страх за майбутнє. Як з цим впоратись?

Що стосується епідемій та криз, то наша держава і світ в цілому стикається з ними періодично. І в залежності від того як ми з цим справляємось – виходимо на новий рівень чи опускаємось (деградуємо)- так відбувається розвиток держави і цивілізації загалом. Насправді величина масштабу визначається тим, наскільки ці події торкаються кожного з нас.

Що стосується страху майбутнього, він існував і до цього і це одне з базових питань, відповідь на яке людина має знайти в собі. Одна з базових формул психотерапевтів – психоз і невроз наступають тоді, коли людина думками живе або в нездійсненому майбутньому, або в минулому. Тому перше, що потрібно робити в будь якій ситуації – повертатись в теперішнє. Варто пам’ятати, що майбутнє залежить від того, які рішення ми приймаємо тут і тепер. Якщо цю мить ми використовуємо як ресурс, переосмислюємо і дивимось, що кожен з нас може зробити для себе, для своєї сім’ї, пізнати щось нове, щось впорядкувати, то цей час пройде без тривог і напружень.

Ліків від нового вірусу поки що немає, «корону» можна сплутати зі звичайною застудою і ніхто не знає, як поведеться його організм у випадку інфікування. Звідси виникає ще один страх – страх смерті не тільки своєї, а й своїх рідних…

Страх смерті також присутній в кожної людини. Над екзистенційними поняттями життя і смерті люди замислюються періодично, повертаються до цієї теми, вона супроводжує їх протягом усього життя. Більше того, ми всі вже стикалися зі страхом смерті при переході з внутрішньоутробного стану(навіть якщо свідомо цього не пам’ятаємо). Для когось це був трагічний процес – важкі пологи. А хтось сприйняв це як період, коли ми просто змінюємось, розвиваємось, тому що плід – це зовсім інакша якість, ніж дитина. Так само й тут, якщо сприймати смерть, як просто перехід, трансформацію, зміни, тоді все буде гаразд. Я пропоную приймати це як необхідність, коли у вічність відходить все те, що не відповідає умовам розвитку. Люблю таку фразу, нам або страшно, або страшно цікаво. Маленька дитинка налаштована на пізнання і відкриття. Якщо ми в цей час будемо як діти, безпосередні і відкриті, будемо довіряти собі і простору, я абсолютно переконана, ми цей етап пройдемо.

Коронавірус також спричинив чергову фінансову кризу.  У багатьох людей зараз починаються проблеми з грошима, а це завжди стрес. Як не піддаватись паніці і що робити, аби втриматись на плаву? 

До карантину досить великий акцент ми робили на заробітку грошей і якщо зараз трошки спинимося, то побачимо, що є безліч речей, які у не належать до найнеобхідніших. Зараз той час, коли ми можемо переглянути, переосмислити і навіть залишити в себе у домівках саме ті речі, які нам необхідні. Повірте, коли ми звільнимося від надлишку як речей так і засобів, то зрозуміємо, якраз на заробляння на них ми витрачали левову частку часу, забираючи його від себе.

Тому ніколи людина не буде мати страх бідності, якщо буде дякувати за необхідне в період кризи. Бідності не боїться та людина, яка реалізовує свої таланти. Тому зараз такий період, коли кожна людина може переглянути те, чим вона займається, зрозуміти, чи це їй до вподоби, чи займалася б вона тою діяльністю навіть тоді, коли б їй не платили за це гроші. Люблю проводити таке навчання у вигляді гри «Ігри, які з нами грають гроші» і перший рівень – це доганялки. Саме в такому ритмі живе вісімдесят відсотків людей на планеті. Ми працюємо за гроші чи на гроші?

Людина завжди хоче більшого, ніж у неї  є. Вже і машина нас не влаштовує, і гардероб знову потрібно міняти. А реклама постійно змушує нас думати про щось ніби краще, модніше, а не необхідне. І ми включаємось у ці щурячі перегони. Але ж двадцять відсотків людей якраз живуть в інакших умовах, коли гроші працюють на них. І аби жити так, інколо потрібно зупинитися і сказати: «Все, гроші, я перестаю за вами ганятись, не ви мені потрібні, а я вам як джерело енергії, як та/той що вас створює». Тому зараз – найкращий період для того, щоб зупинитись і подумати, куди ми витрачаємо свій час і сили, зробити свою діяльність активом. Інакше після карантину почнеться ще більша погоня, ніж була до того. Давайте будемо свідомими!

Паніка, яка сьогодні шириться Україною, є результатом, в тому числі, недосконалості нашої державної системи та владної верхівки. Проте, влада лише відображає стан суспільства, яке представляє. То що кожен з нас має зробити вже тут і зараз, щоб ситуація в країні почала змінюватись? 

Чітко переконана, що влада і уряд в кожній державі відображає колективний вибір і уявлення про те, які ми є зсередини. Кожен народ має той уряд, якого він заслуговує. Я б не оцінювала уряд, тому що в нашій ментальності спочатку хотіти когось переобрати, а потім його засуджувати. Я б в цей період звернула увагу на кожного з нас. Тут треба задати собі запитання: «А що я в собі можу змінити, щоб на своєму рівні, там де в мене є влада почати управляти мудро?». Починаючи зі свого організму, своїх пристрастей, своєї сфери діяльності.

Оскільки Україна – держава з нестабільною економікою, то звичним для нас є робота в режимі 24/7. Карантин вніс свої корективи у звичний графік тисячі людей. Здавалось б нарешті прийшов час відпочити, проте для багатьох це стало великим стресом: люди не знають що робити, якщо не працювати. Що порадите?

Те, що культури відпочинку в нашій ментальності нема – це об’єктивна реальність. Ну що ж,прийшов час цьому навчитися. Я б починала з того, щоб кожна людина сіла і на листочку написала хоча б двадцять пунктів «а що ж мене робить щасливою/щасливим». Далі записати свої «хочу», згадати про що раніше мріяли, як відпочивали, що приносило натхнення.Тоді переглянути ці три списки і почати щодня маленькими кроками їх реалізовувати.

Під час карантину багато людей зіткнулись з тим, що за декілька днів провели із сім’єю більшечасу ніж за весь останній рік. Як налагодити стосунки і не «покусати» один одного в чотирьох стінах?

Я б сказала, що цей час – це певний тест для кожної сім’ї, «а що ж нас об’єднує». Якщо сім’ю об’єднують істинні цінності, тобто любов, то з будь якими побутовими питаннями ви справитесь. І  не буде роздратування, буде співтворчість. Якраз прийшов час, щоб укласти певний кодекс або правила сім’ї. Домовитись про те, що важливо, хто за що відповідає, хто кому і як допомагає. Якщо мудро це прописати і прописувати можна у вигляді цікавої гри і з розумінням, що ми допомагаємо один одному, тоді буде вихід стосунків сім’ї і пари на новий рівень. А якщо ви вдома удвох і відчуваєте, що вас людина дратує, то подумайте і задайте собі запитання: «Що в собі треба прибрати?» Можна почати згадувати, як починалися стосунки, що об’єднало, чому захотіли створити сім’ю. Час пригадати все найкраще. Я б також акцентувалась не тільки на якихось негативних якостях людини, а навіть ввела правило чи гру, що ми прокидаємось і починаємо говорити за що ми любимо один одного. Акцентуватися на позитивних якостях, на любові і тоді цей карантин буде ресурсним.

Досить важливо узгодити і приділяти час кожній дитині. Це прекрасний час пізнати глибше своїх дітей, щоб зрозуміти чим вони цікавляться, що для них потрібно. Також важливо, щоб вся сім’я проводила час разом за якось корисною справою. Щоб не було такого, що одна дитина в одному онлайн-навчанні, друга в другому. Це може стати об’єднуючим фактором – час проведений спільно, конструктивно, корисно для всіх. І закласти ті зерна, які будуть проростати у наступні роки

А що робити людям, які залишилися одні під час карантину, як не впасти у депресію?

Найперше я б цим людям порекомендувала спитати в себе, що таке самотність, а що таке побути наодинці. Тому що це два різні поняття і два різні розуміння себе. Якщо час, коли ви є наодинці сприймаєте як найкращий час, коли ви можете відкрити свій ресурс на новому рівні – то цей час ви використаєте з користю для себе. А якщо ви постійно тривожитесь, боїтесь одинокості, то це стане точкою падіння, яка буде вводити вас у депресію. Є така приказка, якщо людині цікаво з собою, то й іншим буде з нею цікаво. Це або період коли вам стає цікаво з собою, ви починаєте спостерігати за собою, за своїми думками, емоціями, вчитеся ними управляти. Не вони вами управляють, не вникаєте тільки в соцмережі, а балансуєте, наприклад, медитацією, перебуванням у стані спокою, відкриттям якихось практик для того, щоб удосконалитись на рівні душевному, духовному, фізичному. І тоді вже виходите в онлайні спілкуєтесь з друзями. Якщо ви цей баланс знайдете, то це якраз буде точкою розвитку.

Ви не лише психолог, а й фітотерапевт. Що порадите людям, аби зміцнити свій організм та вберегти здоров’я?  

  В даний момент треба піклуватися не тільки про фізичне здоров’я, а й про душевне і духовне. Я все ж таки вважаю себе християнським психологом, який об’єднує фізичні і духовні цінності, тому чітко переконана, що першопричина якраз криється у сфері Духу. Я б починала із духовного здоров’я. Зараз в період Великого Посту відбувається очищення. Нехай це і не буде традиційно, але людина звертається до духовності, до вищих сил. Коли до всього починаєш відноситись з любов’ю, з пізнанням, з гармонією і спокоєм, то це вже є дуже серйозний захист, тому що Бог є Любов, якби ми це не називали. Якщо людина налаштована на ріст і розвиток – це також  зі сфери любові, бо все живе до того часу, поки росте і розвивається. Тому налаштуйтеся на розвиток. Що стосується душевного рівня – прибираємо страх і агресію – це найперше чим можна запобігти розвитку бактерій. З точки зору психосоматики, віруси завжди множаться там, де є гнів, страхи, агресія, образи. Потрібно розвивати в собі відчуття гармонії і спокою – маса є вже методів, вебінарів, спеціалістів, які з цими питаннями працюють. Дуже багато хто почав консультувати онлайн і це похвально.

Що стосується фізичного рівня, то корисні навіть найпростіші заходи – такі як контрастний душ, помірні фізичні навантаження, нехай це буде 10-15 хвилин в день, але регулярно, пиття чистої водички, дотримання елементарних правил гігієни, безпеки. Є також цілий перелік фітопрепаратів, рослин, фіточаїв, які мають противірусну, протибактеріальну дію і які можна запарювати вдома. Як фітотерапевт можу сказати, що найкраще людині допомагають ті трави, які ростуть у місцевості, де вона народилася. Ще є певні вправи, які допомагають активувати вилочкову залозу. Якщо імунітет сильний він допоможе підтримувати здоров’я на належному рівні. Імунітет, до речі, можна поміж іншим підтримувати позитивним настроєм і оптимізмом. Психологи доводять, що творчі люди, які роблять щось важливе і мають щире прагнення допомогти іншим, набагато менше хворіють. Тому знайдіть якесь хобі, заняття, почніть звертати увагу на своїх рідних і близьких. Знайдіть у цей період натхнення і залишайтесь мудрими.

Розмовляла Христина ПАВЛУЧКОВИЧ

Обговорення