Ось уже протягом року слово коронавірус не сходить з телеекранів та шпальт газет, а боротьба з ним залишається найбільшим викликом, що стоїть перед світовою спільнотою. Про те, як боротьба з небезпечною хворобою  відбувається в Україні і як епідемія впливає на різні асекти суспільного життя, розмірковували учасники відеомосту між Львовом та Краматорськом «Коронавірус і суспільство: медичний, соціально-економічний, освітній аспекти. Досвід Львівщини та Донеччини», що відбувся 29 вересня.

Медики, освітяни і бізнесмени сходу і заходу України розповіли, як пристосовуються до нових умов праці під час епідемії.

Підготовка додаткових місць у лікарнях, дистанційне навчання, неспроможність клієнта платити за товари і послуги – все це ми вже пережили під час першої хвилі коронавірусу. Але настає холодна пора року, а з нею – висока ймовірність нового наступу інфекції. Як встояти і вижити з найменшими затратами?

Андрій Голдун, т.в.о. заступника директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, повідомив, що пакети, підписані Львівщиною із Національною службою здоров’я, не покривають витрати, необхідні на боротьбу із коронавірусом. Тому доводиться дофінансовувати із місцевого бюджету.

«Від лютого-березня найперше, що ми зробили, – це закупили кисневі системи для лікарень. Нині, коли в області фіксують 150- 200 нових випадків захворювання на добу, це стало порятунком для багатьох пацієнтів. Нині ми фактично кожну лікарню в області готуємо до ковідних пацієнтів. Адже випадки бувають різними: до травматології може потрапити потерпілий після ДТП. Або ж людину можуть привезти з хронічною недугою і діагностувати ковід. Тому кожен стаціонарний медзаклад мусить мати всі необхідні засоби для порятунку таких хворих. Боротися із коронавірусом одними лише гаслами не вдасться – не та інфекція», – наголосив він.

Як на заході, так і на сході, лікарі, які опинились на передовій у боротьбі з хворобою, закликають людей не нехтувати елементарними засобами безпеки, а владу – не шкодувати коштів на профілактику і діагностику.

Надія Шейченко, в.о. директора КНП «Інфекційна лікарня м. Костянтинівка» наголосила на потребі розширення місць у лікарнях. На її переконання, не можна ушпиталювати лише хворих у важкому стані.

«Навіть якщо людина хворіє на коронавірус у легкій формі, але при цьому має супутнє захворювання, вона мусить бути під наглядом лікаря, тому що ускладнення може початися миттєво, і пацієнта буде важко або неможливо врятувати через ті кілька годин або навіть хвилин зволікання, допоки чекають на швидку і везуть до лікарні», – пояснила лікарка.

Олександр Педенко, заступник начальника управління-начальник відділу стратегічного розвитку департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА повідомив, що  населення області по-різному ставиться до карантинних заходів, зокрема і до засобів індивідуального захисту.

«Хворі люди мають сидіти вдома, але, на жаль, не всі цього дотримуються. Ті, хто хворіє легко, вважають, що можуть ходити вулицями чи навіть на роботу і на навчання. Це – головна причина, чому поступово збільшується кількість хворих. Переважно – це дорослі й діти шкільного віку. За вересень, після початку навчального року, близько 60 дітей Донецької області захворіли на ковід. Це набагато вищий показник у цій віковій категорії, ніж улітку».

За словами вчителів Львова і Краматорська, навчальний рік розпочався без особливих проблем, але довелося адаптовуватись до нових умов. Оксана Росипська, директорка початкової школи «Малюк» Львівської міської ради каже, що вчителі її закладу були забезпечені необхідними технічними засобами для дистанційного навчання ще з березня.

«Управління освіти провело навчання, ми тоді, як і зараз, були у постійному контакті з батьками. Нині діти ходять до школи, але ми намагаємось зробити все, щоб було якомога менше контактів. Різні керівники шкіл Львова виходять із можливостей, наскільки дозволяє приміщення і кількість учнів. Хтось робить навчання почергово: у різних класах уроки починаються у когось о 8.00, у когось о 10 годині. Є така організація, коли у визначені дні одні класи ходять до школи, а інші вчаться дистанційно (звичайно, йдеться про старших, а не про початкову школу). Хтось ділить класи на групи. Це нас не вбереже 100% від хвороби, але берегтися треба.  Масок діти в початковій школі не носять і не носили. Ми знаємо дітей: маска впала, по ній пробігли – і шкоди від неї буде більше, ніж користі. Але педагогічний і технічний персонал, роботи у якого набагато побільшало, користується засобами індивідуального захисту», –  розповіла вона.

Як до карантинних засобів підготувались на Донеччині, розповіла Оксана Гранкіна, заступниця директора Краматорського економіко-гуманітарного ліцею № 8 імені Василя Стуса.

«Можливо нам було навіть трохи легше в березні, коли на карантин закрили всі школи в Україні, тому що в нашому місті карантин почався від лютого, через епідемію грипу, – розповіла вона. – Ми організували навчання на платформі Moodle і вчилися виживати в нових умовах. Звичайно, були проблеми: не всі діти мали доступ до інтернету, у когось не було пристроїв. Але нам вдалося налагодити екстернатно-дистанційну форму навчання. Нині заклади освіти працюють у звичному режимі. У нашому ліцеї ми відкрили всі входи: тепер їх – не один центральний, а п’ять, щоб не було скупчення дітей. Організували час по харчуванню, щоб не було багато школярів одночасно в їдальні. Учителі постійно користуються масками, учні середньої і старшої школи – лише на перервах, маленькі масок не носять».

Відеоміст організовано  ГО «Центр експертних досліджень «Тема» спільно з ГО «Донецький пресклуб» у рамках Програми підтримки міжрегіональної співпраці «Змінимо країну разом», що реалізується Асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати» та фінансується за кошти бюджету Львівської області.

Обговорення