Опівночі 24 березня у Львівській області вступає в дію режим надзвичайної ситуації. Таке рішення було прийнято сьогодні ввечері на засіданні обласної комісії з питань ТЕБ і НС.

За великим рахунком, оголошення надзвичайної ситуації мало що змінює в житті та побуті громадян, які проживають на відповідній території. Також не слід плутати надзвичайну ситуацію з надзвичайним станом.

У чому відмінність?

Українське законодавство визначає надзвичайну ситуацію як обстановку на окремій території, за якої порушуються нормальні умови життя населення. Її причинами можуть бути катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія або інші небезпечні події. Обставини, за яких вводять надзвичайну ситуацію, можуть призвести до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті. Надзвичайні ситуації діляться на об’єктові, місцеві, регіональні та державні.

Надзвичайний стан – це, за законодавчим визначенням, особливий правовий режим, під час якого органи влади отримують додаткові повноваження, а громадяни – певні обмеження конституційних прав. Надзвичайний стан можуть вводити, коли ситуація охоплює всю територію держави чи є загроза насильницького захоплення влади і зміни конституційного ладу.

Про введення на окремій території надзвичайної ситуації можуть просити місцеві органи влади. Таке рішення може ухвалити уряд. Якщо йдеться про введення надзвичайного стану, то тут має бути указ президента, який підтримає Верховна Рада. Поняття надзвичайної ситуації визначає Кодекс цивільного захисту України, а режим надзвичайного стану регулює Конституція України та Закон України про правовий режим надзвичайного стану. Обмежень за терміном дії на оголошення надзвичайної ситуації немає, а надзвичайний стан можуть ввести не більше, як на 30 діб, на окремих територіях – на 60.

Як надзвичайна ситуація вплине на життя та побут людей?

Стаття 21 Кодексу цивільного захисту України надає громадянам право на:

отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

участь у добровільних формуваннях для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (у разі залучення за трудовим договором);

соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

У той же час, жителі також мають певні обов’язки, а саме:

дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій і до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;

виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

Іноземні громадяни та особи без громадянства під час введення режиму надзвичайної ситуації мають ті ж права і обов’язки, що й українці.

Які додаткові повноваження отримує обласна і місцева влада?

Згідно з Кодексом цивільного захисту України, а саме 71 статті, є визначений алгоритм дій, що робити в ситуації, в якій опинилася місто, область та країна.  Для того, аби вберегти населення від поширення вірусу, міська або обласна влада визначає надзвичайну ситуацію на території міста чи області. Що ж робити далі?

Виконавчим органом (виконкомом міської ради та облдержадміністрацією) призначається керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС). Залежно від обставин, керівник робіт з ліквідації наслідків НС самостійно приймає рішення щодо:

заходів з евакуації;

зупинення діяльності суб’єктів господарювання та обмеження до них доступу населення;

залучення необхідних транспортних засобів, іншого майна суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб, а також громадян за їх згодою;

зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників чи інших осіб;

інші рішення, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки постраждалих.

Після ліквідації наслідків надзвичайної ситуації керівник подає органові, що його призначив, звіт про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Сам керівник несе персональну відповідальність за управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

У свою чергу, керівник формує Штаб з надзвичайних ситуацій (НС) та призначає його начальника, який відповідає за організацію роботи Штабу і координацію аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, виконання розпоряджень керівника з ліквідації НС, ведення оперативно-технічної та звітної документації. Штаб працює у цілодобовому режимі позмінно.

Обговорення